Сайт Назарівської ЗФ

10 лютого 2021 року в Назарівській загальноосвітній філії бібліотекарем був проведений моніторинг серед користувачів шкільної бібліотеки.
Метою моніторингу був аналіз вивчення читацьких інтересів.
Об’єкт : здобувачі освіти 1-9 класів.
Задачі: безупинне спостереження за станом бібліотечної діяльності, своєчасного виявлення змін, що відбуваються в процесі бібліотечної діяльності.
                            Людина, для якої книжка вже в дитинстві стала 
                        такою необхідною, як скрипка для музиканта, як 
                          пензель для художника, ніколи не відчує себе 
                            обділеною, спустошеною і збіднілою.
                                                                     В. Сухомлинський

В ході анкетування для виявлення читацьких інтересів проаналізовано наступні результати: 
75 % учнів мають вдома дитячі книжки.
Найбільше у вільний час здобувачам освіти подобається:

- Читати – 25%, 
- Гратися та розважатися – 42,5%
- Дивитися телевізор – 7,5%
- Спілкуватися з друзями – 25%.

75 % учнів люблять читати самостійно, 25% - коли для них читають інші.
27,5% вважають, що читають багато, 45% - читають достатньо, 27.5% читають мало.
Результати опитування показали, що діти люблять читати:
- Казки – 10%
- Оповідання – 15%
- Пригоди – 15%
- Вірші – 10%

- Про тварин – 10%
- Про дітей – 10%
- Просто цікаві книги – 30% 
Улюблені книжки мають 75% з опитуваних школярів.
Серед улюблених літературних героїв було згадано :
Рапунцель, Чарлі, Синдбад Мореплавець, Геркулес, Прометей, Кай, Герда, Дон Кіхот, Люсі, Очумєлов, Вільям Легран, Колобок, Барон Мюнхаузен, Дюймовочка, Аліса  в країні див, Аля з Недоладії, Микита Кожум’яка, та ін.

Користуючись нагодою, хочу поділитись із вчителями-словесниками методами , які можемо використовувати  на уроках для зацікавлення учнів читати твори:

 Коментоване читання: один учень читає та коментує, один учень читає, інші коментують, читають по черзі й коментують прочитане з різних сторін. Важливо, щоб діти донесли, чи зрозуміли вони прочитане, чи правильно вони його зрозуміли та чи можуть вони різними словами пояснити, що тільки що прочитали.

 Творчі завдання: ми складаємо кросворди, малюємо обкладинки для творів різнокольоровими олівцями та фломастерами пишемо характеристику персонажів, складаємо шифри. Цей вид діяльності дуже до вподоби учням 5 клас, вони з захопленням чекають на нові завдання.
Ще є така гра: зашифровуємо слово за допомогою алфавітного порядку. Таким чином, інтегровано переходимо до української мови.

 Інсценування: учні з величезним задоволенням беруть участь у показі подій. Це зацікавлює їх та спрямовує на прочитання твору від початку до кінця.

 Евристичні методи : знаходять зайві частини в творі, складають сенкани, паспорти твору, анкети героїв. В середніх класах учні можуть створювати презентації

про твір, складають буктрейлери та ін.

 Ще використовую уроки-ігри: інколи дітям дозволяю вигадувати слова, які зашифровано в квадратиках. Вони по 1 букві називають та вгадують слова, що задумав однокласник. Умовою гри є те, що слова мають бути пов’язані з літературою ( автори, назви творів та ін.)
   Наприклад, ми грали в детективів.  Діти виконують такі завдання: розгадати детективні загадки, скласти власну таємницю: вони вигадували подію, говорили, що їй передувало та що було після, брали когось із знайомих за «злочинця» та задавали однокласникам запитання: «Хто б це міг зробити?». Потім всі разом відгадували.

 Уроки-подорожі: ми подорожуємо країною (містом) , в якій народився автор, жив, дивимося ілюстрації, фото, відео.
Переглядаємо умови, в яких автор міг працювати. Подорожуємо в часі й просторі.

 Порівнюємо прочитаний твір з його екранізацією. Це найпоширеніший метод, на мою думку. Адже, дітям легше передивитися фільм. Але ж, як його порівнювати з книгою, якщо ти знаєш лише на

зву й не прочитав жодного іншого слова? Цей метод спонукає учнів все ж перечитати заданий текст.

 Ще існують такі форми, методи та організації пошуково-дослідницької діяльності як проблемне та інтерактивне навчання, проблемна бесіда, дискусія, цитатна доріжка, порівняння літературних напрямів та жанрів мистецтва.
 Цікавим є метод «блайденс», що спонукає до логічного мислення, розвиває зв’язне мовлення. 
 «Піраміда твору» - аналіз художнього твору, який будується за алгоритмом, дискусійна сітка Елвермана, де фіксуються аргументи «за» та «проти».
 «Гронування» - стратегія- навчання, яке спонукає вільно думати та відкрито висловлюватися, метод символічного бачення – відшукання або побудова учнями зав’язків між об’єктом та його символом.
 Буктрейлер- відеоролик за мотивами книги.
 «Кубування» - методика, стратегія, яка дає змогу зрозуміти явище різнобічно, у різних площинах. (ст. «Виховуємо мислячого читача» Мартусь Едіта Борисівна)

В сучасному світі, який заполонили інтернет-технології, вчитель, що викладає українську літературу, дуже

актуальною та гострою в наш нелегкий час.
Завдання сучасного вчителя полягає в зацікавленні потенційного читача – школяра. І нам приходиться нелегко.

«По-справжньому веде за собою та книга, з якої читач робить висновки сам. Тільки така книга впливає на його поведінку».
А. Макаренко